Да, повертаючись до теми проектів, можна проаналізувати поїздку в Непал з точки зору проектного менеджменту. За всіма ознаками - це проект, бо: має початок і завершення, націлений на результати, які мають сприяти вирішенню конкретних проблем. В кінці кінців має конкретний бюджет. Стоп.... з чого починається будь який проект? З актуалізації проблеми, тобто для чого взагалі потрібен проект.
І яка така проблема буде вирішуватись проектом "До Евересту"?
Гарне запитання. Звичайно, питання до авторів проекту. Нє, можна нічого не вирішувати, важливий сам процес, а не результат. Це часто буває в житті. Однак, допустим, що автори проекту адекватні і знають що роблять і для чого. Про Ако не буду говорити, в цій ситуації - кожен за себе.
От Софій тобі вопрос - а навіщо попу гармонь?
Щоб не брехати, треба подумати... Думаю.... Відповідаю: йду, щоб довести собі і оточуючим, що є ще порох в порохівницях. Запитання: а шо нема дешевших способів (і не тільки в матеріальному плані) щоб це довести? Наприклад, кинути курити... Відповідь: да, є. Але... інші способи не такі еффектні. Тут ще й інший мотивчик вилазить, показати якомога більшій аудиторії який я "пєрчік". Да, написав і нічим крити. Значить так і сформулюєм проблему: довести собі і оточуючим, що є порох.
Якщо проблема (вихідна точка проекту) сформульована, тоді можна приступатись до мети проекту. Але про це в наступний раз :))
Хм, цікаве формулювання... Згоджуюсь з тим, що для того, щоб довести, що є порох, можна простіше й дешевше. Я, от, наприклад почав цікавитись, як на літаку політати і з парашутом скочити... (пропонують таке в наших краях!). А Гімалаї - це інакше, хоча дійсно дуже особисте. Я, наприклад, почав думати про речі, які я ще не зробив, хоча завжди хотів, і пріоритезувати ці речі. От похід під Еверест і попав на вершину списку ;)
ВідповістиВидалитиЯсно і зрозуміло. Спасибі Ако за відвертість. Не кожен захоче показувати "скелети в в шафі" на публіці.
ВідповістиВидалитиЄ ще одне, чого не сказав спочатку, але яке описане в безлічі книжок - це ірраціональне бажання людини зробити щось, що не не вкладається в здоровий глузд. Природа, вона потрбує тіко виживання, в т.ч. - продовження роду. І все!! А "До Евересту" - це аномалія. Вона не несе нічого конструктивного, але ж робимо це! Мій вуйко (Зігмунд) сказав би, що я шось недоотриав в дитинстві - тому і цей похід. З вуйком сперечатись мені слабо - різні вагові категорії. Однак, не ми ж одні такі "аномальні" - купа людей робить казна-що. Але завдяки їм - відбуваються значимі речі в суспільстві, які відрізняють людину від животного (читай природи). Всьо... не йде, а не йде...