8-ий день.
Підйом о 4-ій ранку. Голова так і не переставала боліти. В кімнаті 10 градусів морозу. Як не хочеться вилазити зі спальника! Через силу змушуєш себе піднятися і одягнутися. Одягаємся потепліше, чіпляєм на голову ліхтарики і в 5-ій ранку ми вже на стежці до базового табору.
В результаті бажаючих на цей вихід виявилось тільки двоє - Таня, ну і я… Правда маємо супровід - з нами ідуть ще два непальці. Один знає дорогу, але не має ліцензії провідника, інший, відповідно, навпаки... Стежка тут стала вже зовсім вузенька, весь час губиться в камінні. Ідемо лівою мореною. Вверх-вниз, вверх-вниз. Темно, холодно, ідемо мовчки, говорити зовсім не хочеться.
Через півтори години починає світати, можна виключати ліхтарі. Ще через 45 хвилин ми добираємось до нашої мети, де і зустрічаємо схід сонця. А нашою метою є нагромадження каміння на льодовику, прикрашене прапорцями і написом на скалі - "Базовий табір Евересту. 5364м."