Ну, зовсім не встигаю, але маю виправдання - новорічні свята, з якими вас всіх і поздоровляю. ;)
___________________________________________
3-ій день походу. Залишаємо Намче-Базар і починаємо підйом.
___________________________________________
3-ій день походу. Залишаємо Намче-Базар і починаємо підйом.
Команда на треку
Піднімаємось недовго, посинається спуск до річки. Замість набору висоти - втрачаємо її, наша мета - малесеньке село Пункі-Тенга біля мосту на висоті 3350м.
"Сходи на небеса"
Ми "б‘ємо копитами" і хочемо іти далі. Але наш керівник Борис невблаганий, каже що для аккліматизації треба ночувати тут… І, як завжди, виявляється правий.
А протягом дня ми насолоджувалися видами прекрасної вершини Ама-Даблам та восьмитисячниками Лхотцзе та Еверестом, що видніються на горизонті. Погода і далі стабільна, На сонці термометр показує +28, в тіні +4, вночі в "номерах" мінус, але це вже нікого не лякає….
4-й день зранку переходимо річку по новому підвісному мосту і починаємо підйом до Тьянгбоче. Через 2 години ми вже там - в легендарному високогірному монастирі на висоті 3850м., який традиційно відвідують всі експедиції на Еверест. Ми на Еверест не збираємось (принаймі цього разу ;), але в монастир заходимо. Попали якраз на службу, монахи в храмі, моляться, приєднуємось до них. Дуже холодно, з наших носів капає, в деяких монахів також, тому відчуваємо споріднення ;) Крутимо всі можливі молитовні барабани і думаємо про те, щоб наш похід вдався.
Монастир Тьянгбоче
В обіймах Ама Даблам
Зліва направо - стіна Нупцзе, верхівка Евересту, що виглядає з-за стіни, Лхоцзе (8516м), справа - знову ж Ама Даблам
Так кип‘ятять воду
А надворі сонце пече. Після недовгого перепочинку продовжуємо шлях, наша мета - село Верхній Пангбоче на висоті 3900м. Але, щоб добратись туди, нам треба спуститись на 350м. вниз, а потім піднятися на 400м. догори. Ми вже звикаємо міряти шлях не годинами, чи пройденими кілометрами, а метрами висоти над рівнем моря. Дорога проходить через найвужчу частину ущелини, річка з її водопадами просто несамовита…
Піднімаємось все вище, дихати все важче. Але, знову ж таки - ще не фатально.
Ми з Везунчиком в гестхаузі в Верхньому Пангбоче. (3900м.)
Зупиняємось на ніч в гестхаузі. Ввечері відвідуємо місцевий монастир. І, що вражає, - тут дозволили фотографувати. Вночі в нашому готелі замерзає вода в кранах. Всі розчаровані, але ще не розуміють, що вище проточної води вже не буде….
Софій, як справжній монах :)
ВідповістиВидалити:thumbs up:
Нема слів... Гарно, особливо "обійми Ама-Даблам". Перефразовуючи старий анекдот: "Я знову хочу в Гімалаї..."!
ВідповістиВидалити