вівторок, 4 січня 2011 р.

Звіт. Чаcтина III. Набір висоти.

Ну, зовсім не встигаю, але маю виправдання - новорічні свята, з якими вас всіх і поздоровляю.  ;)
___________________________________________

3-ій день походу. Залишаємо Намче-Базар і починаємо підйом.

Команда на треку

 Красуня Ама-Даблам


 Караван яків

Піднімаємось недовго, посинається спуск до річки. Замість набору висоти - втрачаємо її, наша мета - малесеньке село Пункі-Тенга біля мосту на висоті 3350м.

"Сходи на небеса"

Перепочинок

 Гест-хауз в Пункі-Тенга, біля мене - наш гід Маду


Ми "б‘ємо копитами" і хочемо іти далі. Але наш керівник Борис невблаганий, каже що для аккліматизації треба ночувати тут… І, як завжди, виявляється правий. 

А протягом дня ми насолоджувалися видами прекрасної вершини Ама-Даблам та восьмитисячниками Лхотцзе та Еверестом, що видніються на горизонті. Погода і далі стабільна, На сонці термометр показує +28, в тіні +4, вночі в "номерах" мінус, але це вже нікого не лякає….

4-й день зранку переходимо річку по новому підвісному мосту і починаємо підйом до Тьянгбоче. Через 2 години ми вже там - в легендарному високогірному монастирі на висоті 3850м., який традиційно відвідують всі експедиції на Еверест. Ми на Еверест не збираємось (принаймі цього разу ;), але в монастир заходимо. Попали якраз на службу, монахи в храмі, моляться, приєднуємось до них. Дуже холодно, з наших носів капає, в деяких монахів також, тому відчуваємо споріднення ;) Крутимо всі можливі молитовні барабани і думаємо про те, щоб наш похід вдався.

Монастир Тьянгбоче

 В обіймах Ама Даблам


Зліва направо - стіна Нупцзе, верхівка Евересту, що виглядає з-за стіни, Лхоцзе (8516м), справа - знову ж Ама Даблам

Так кип‘ятять воду
А надворі сонце пече. Після недовгого перепочинку продовжуємо шлях, наша мета - село Верхній Пангбоче на висоті 3900м. Але, щоб добратись туди, нам треба спуститись на 350м. вниз, а потім піднятися на 400м. догори. Ми вже звикаємо міряти шлях не годинами, чи пройденими кілометрами, а метрами висоти над рівнем моря. Дорога проходить через найвужчу частину ущелини, річка з її водопадами просто несамовита…


Піднімаємось все вище, дихати все важче. Але, знову ж таки - ще не фатально.


Ми з Везунчиком в гестхаузі в Верхньому Пангбоче. (3900м.)

Софій медитує в храмі
 

Зупиняємось на ніч в гестхаузі. Ввечері відвідуємо місцевий монастир. І, що вражає, - тут дозволили фотографувати. Вночі в нашому готелі замерзає вода в кранах. Всі розчаровані, але ще не розуміють, що вище проточної води вже не буде….

2 коментарі:

  1. Софій, як справжній монах :)
    :thumbs up:

    ВідповістиВидалити
  2. Нема слів... Гарно, особливо "обійми Ама-Даблам". Перефразовуючи старий анекдот: "Я знову хочу в Гімалаї..."!

    ВідповістиВидалити