5-й день. Спали непогано, що досить дивно - адже майже 4000м. над рівнем моря. Зранку - знов прекрасна погода. Продовжуємо підйом.
Після короткого перепочинку в селі Сомаре (4075м.) рухаємось далі. Кисню все менше, але настрій у всіх чудовий.
Зустрічаємо гірських козлів, які стоять на скалах, як почесна варта… Справа над нами - все ще Ама Даблам, правда контури її міняються, оскільки ми її обходимо і зараз дивимось на неї "через плече"…
Зустрічаємо гірських козлів, які стоять на скалах, як почесна варта… Справа над нами - все ще Ама Даблам, правда контури її міняються, оскільки ми її обходимо і зараз дивимось на неї "через плече"…
"Козляча" варта
Ама Даблам (профіль)
Дорога розгалужується: наліво - Феріче, направо - Дінгбоче. Борис веде нас на Феріче. Близько 2-ї години ми вже в Феріче (4270м.), в прекрасному гестхаузі з купою фотографій і автографами знаменитостей. Власник - шерпа, який неодноразово був на Евересті. Біля гестхаузу пам‘ятний знак, поставлений в 2003р. на честь 50-річчя першого сходження. На ньому викарбувані імена всіх, хто ступав на найвищу точку земної кулі.
Лхоцзе (8516 м.) - 4-та найвища вершина. Добре видно пояс "рудих скал". Такий же і на Евересті.
А сюди ще ніхто не піднімався...
Наш гестхауз в Феріче.
Під час обіду випили пляшку місцевого рому. Настрій став зовсім ейфоричним і ми несподівано для себе вирішили зробити аккліматизаційний вихід на кряж (4450м.) між Дінгбоче і Феріче. Вирішили - і не пожаліли! Зверху нам відкрилася долина на Чукунг і льодовик Лхоцзе. Ми побачили Айленд пік (6189м.) на який наші друзі підуть через декілька днів, а також ще один 8-тисячник - Макалу (8485м. - 5-та найвища вершина)
Крайня ліва вершина - Айленд пік, крайня справа - Макалу.
Везунчик в високих горах
За 400 рупій (вторгував, бо було 600) - це десь 45грн. - 2 години підзаряжаю камеру в гестхаузі.
Спати комфортно, ми вже привикли до "мінусової" температури в кімнатах. Настрій прекрасний. Завтра ми вийдемо на льодовик Клумбу!
Немає коментарів:
Дописати коментар