вівторок, 11 січня 2011 р.

Звіт. Чаcтина V. Льодовик Кхумбу.

День 6-ий.

Як завжди - погода прекрасна. Снідаємо і затарюємся кип‘ятком (кип‘яток з висотою стає все дорожчий, і все менш гарячий - вода тут кипить при 85-ти градусах). Правда, ранковий кип‘яток фундує "Екстрім парті" - так що ні в чому собі не відмовляємо.

Річки замерзають - кінець сезону.



Стежка веде вверх і через 2 години ми досягаємо язика льодовика Клумбу. Льодовик величезний, тому і потік талої води з-під нього вже є серйозною річкою, яку і переходимо по мосту. На лівій морені - невеличке поселення Дукла, де робимо перепочинок. Загалом це і всі вищі поселення не є постійними і функціонують тільки для обслуговування мандрівників. Стежка піднімається далі вверх. Ідемо вздовж льодовика. Правда льоду майже не видно під шаром каміння, яке Кхумбу несе на собі. Все сильніше відчувається недостача кисню. Ще нема явних ознак гірської хвороби, але з кожним кроком м‘язи наливаються свинцем і "сердце готово к вершине бежать из груди".

Привал в Дуклі

Трохи вище Дукли - щось на зразок цвинтару - пам‘ятні кургани, складені з каміння в пам‘ять про тих, хто не вернувся з Евересту. Звичайно, це не реальні поховання, оскільки, як правило, люди, що загинули на горі, там і залишаються - транспортування трупів надто дороге та небезпечне. 

Кам‘яні знаки в пам‘ять про загиблих альпіністів


Ще 2 години підйому по морені - і ми в селищі Лобуче (4900 м.), де нас чекає гестхауз і обід.

Серед таких краєвидів і настрій відповідний!

Наші керівники - Борис і Надя

Верхів‘я Кхумбу

Нупцзе - зовсім поряд. За нею - Еверест.

Після обіду - ми з Софієм і Сюзаном виходимо на аккліматизаційний вихід до Піраміди (5050м.) - хочеться все-таки сьогодні переступити 5км. межу) - а ще через годину по наших слідах ідуть Таня і Маду. Піраміда - це унікальна високогірна лабораторія-обсерваторія-метеостанція, яка працює від сонячних батарей, якими викладені її стіни. Підійшовши до Піраміди, перевіряємо висоту по GPS - показує 4995 м. Доведеться піднятися ще трохи вище...

Над рукотворною пірамідою - природня, вершина Пуморі (7161 м.)


 Метеостанція "Піраміди"

Ввечері хмарно, хвилюємся, чи погода не зіпсується. І раптом стаємо свідками неперевершеного видовища: Останні промені сонця, пробившись крізь хмари, залили Нупцзе яскраво-червоними барвами. Таке враження - ніби лава стікає з вулкана.


Sunset


Ідемо спати і молимося про погоду - завтра плануємо підніматися на Кала-Паттар - найвищу точку нашого маршруту.

Немає коментарів:

Дописати коментар