Звіт. Чаcтина VII. Базовий табір Евересту.

8-ий день.

Підйом о 4-ій ранку. Голова так і не переставала боліти. В кімнаті 10 градусів морозу. Як не хочеться вилазити зі спальника! Через силу змушуєш себе піднятися і одягнутися. Одягаємся потепліше, чіпляєм на голову ліхтарики і в 5-ій ранку ми вже на стежці до базового табору. 

В результаті бажаючих на цей вихід виявилось тільки двоє - Таня, ну і я… Правда маємо супровід - з нами ідуть ще два непальці. Один знає дорогу, але не має ліцензії провідника, інший, відповідно, навпаки... Стежка тут стала вже зовсім вузенька, весь час губиться в камінні. Ідемо лівою мореною. Вверх-вниз, вверх-вниз. Темно, холодно, ідемо мовчки, говорити зовсім не хочеться. 

Через півтори години починає світати, можна виключати ліхтарі. Ще через 45 хвилин ми добираємось до нашої мети, де і зустрічаємо схід сонця. А нашою метою є нагромадження каміння на льодовику, прикрашене прапорцями і написом на скалі - "Базовий табір Евересту. 5364м." 

Звіт. Чаcтина VI. Кала-Паттар.

День 7-ий.

Місцеві боги напевно почули наші молитви - небо чисте, хмар немає зовсім. Хоча і сон на висоті майже 5км не повністю відновлює сили. Без особливого апетиту поснідавши, - виходимо на маршрут. 

Група готується до виходу

Звіт. Чаcтина V. Льодовик Кхумбу.

День 6-ий.

Як завжди - погода прекрасна. Снідаємо і затарюємся кип‘ятком (кип‘яток з висотою стає все дорожчий, і все менш гарячий - вода тут кипить при 85-ти градусах). Правда, ранковий кип‘яток фундує "Екстрім парті" - так що ні в чому собі не відмовляємо.

Річки замерзають - кінець сезону.

Звіт. Чаcтина IV. Вперед і вверх.

5-й день. Спали непогано, що досить дивно - адже майже 4000м. над рівнем моря. Зранку - знов прекрасна погода. Продовжуємо підйом.

Звіт. Чаcтина III. Набір висоти.

Ну, зовсім не встигаю, але маю виправдання - новорічні свята, з якими вас всіх і поздоровляю.  ;)
___________________________________________

3-ій день походу. Залишаємо Намче-Базар і починаємо підйом.

Команда на треку

 Красуня Ама-Даблам

 Караван яків

Звіт. Чаcтина II. Похід розпочався.

Перший день треку розпочався з польоту до Лукли - невеликого села на висоті 2850м. Аеропорт з 2008 року носить горде ім‘я Тенцінг-Хілларі, в пам‘ять про 2-х сміливців, які першими підкорили Еверест, а також приймали безпосередню участь в організації будівництва цієї високогірної злітної смуги. Аеропорт відкрився в 1960р. з грунтовою смугою, яку втоптували шерпи, які будували аеропорт, танцюючи на ній протягом 2-х діб! Зараз смуга асфальтована, але все-одно незвичайна: 20 метрів ширини, 350 - довжини. З одного кінця - 500 метрова скала, з іншого - 600 метрова ущелина. Нахил смуги - біля 12 градусів.

Звіт. Чаcтина I. До Катманду

ну що ж… Починаємо публікувати більш детальну інформацію про подорож, поки ще враження не стерлися з пам‘яті ;)

Добралися ми з Софієм до Борисполя, де й зустрілися з іншими учасниками групи. З вильотом затрималися - пішов сніг. Потім - довгий переліт до Шарджі і ніч в транзитному готелі… 

Добре, що в Duty-free запаслися напоями ;)